він помер

milit. Ausbildungs- und Tätigkeitsbezeichnungsnummer

silic. Kegelnummer (имеющий установленную температуру падения)

померное (плата за меру, подать) помірне (-ного).

Cf: Death is a great leveler (Am.). Death is the grand leveler (Br.)

set phr. telle vie, telle fin

помер

1) фермер; власник тваринницького господарства (ранчо); скотар; господар ранчо

2) робітник на ранчо

3) ковбой; пастух

* * *

1) фермер, власник скотарського господарства, ранчо; скотар

2) ковбой, пастух

помер

помереть помирати, померти (пр. вр. помер, померла), конати, с[по]конати, (о мн.) померти, повмирати, поконати від чого, з чого. [Вернись - хвора мати помирає. - Не вернуся - хоч зараз сконає. Дай боже і поконать по правді]. -рать от жажды, со смеху, со скуки - помирати з жаги, з сміху, з нуду (нудоти). -мер от чахотки - помер з сухіт. Помре (ц.-сл.) - помре, помер. Померший - померлий, померший.

* * *

несов.; сов. - помер`еть

умерший

* * *

מת

ед.ч., м/ж р., 2 л., прош. вр./

מֵת [לָמוּת, מֵת, יָמוּת]

умереть

מֵת ל-

помирал по чему-л.; до смерти хочется

מֵת עַל

помирал по кому-л.

תָמוּת נַפשִי עִם פּלִשתִים

готов погибнуть, но убить врага (букв. пусть умрёт душа моя вместе с филистимлянами, слова Самсона, Библ.)

הָיִיתָ מֵת

чёрта с два тебе удастся (букв. ты бы помер, чтобы достичь)

————————

מת

ед.ч., м. р., 1,2,3 л., наст. вр./

מֵת [לָמוּת, מֵת, יָמוּת]

умереть

מֵת ל-

помирал по чему-л.; до смерти хочется

מֵת עַל

помирал по кому-л.

תָמוּת נַפשִי עִם פּלִשתִים

готов погибнуть, но убить врага (букв. пусть умрёт душа моя вместе с филистимлянами, слова Самсона, Библ.)

הָיִיתָ מֵת

чёрта с два тебе удастся (букв. ты бы помер, чтобы достичь)

מתה

ед.ч., ж. р., 3 л., прош. вр./

מֵת [לָמוּת, מֵת, יָמוּת]

умереть

מֵת ל-

помирал по чему-л.; до смерти хочется

מֵת עַל

помирал по кому-л.

תָמוּת נַפשִי עִם פּלִשתִים

готов погибнуть, но убить врага (букв. пусть умрёт душа моя вместе с филистимлянами, слова Самсона, Библ.)

הָיִיתָ מֵת

чёрта с два тебе удастся (букв. ты бы помер, чтобы достичь)

————————

מתה

ед.ч., ж. р., 1,2,3 л., наст. вр./

מֵת [לָמוּת, מֵת, יָמוּת]

умереть

מֵת ל-

помирал по чему-л.; до смерти хочется

מֵת עַל

помирал по кому-л.

תָמוּת נַפשִי עִם פּלִשתִים

готов погибнуть, но убить врага (букв. пусть умрёт душа моя вместе с филистимлянами, слова Самсона, Библ.)

הָיִיתָ מֵת

чёрта с два тебе удастся (букв. ты бы помер, чтобы достичь)

————————

מתה

ед. ч. ж. р. /

מֵת זו”ת

мёртвый

בָּשָׂר מֵת ז'

омертвевший, потерявший чувствительность участок тела

לָשוֹן מֵתָה נ'

мёртвый язык

נְקוּדָה מֵתָה נ'

мёртвая точка

עוֹנָה מֵתָה נ'

мёртвый сезон

שֶטַח מֵת ז'

мёртвая зона

• After death, the doctor - После ужина горчица (П)

• Better a glorious death than a shameful life - Лучше смерть славная, чем жизнь позорная (Л)

• Better death than dishono(u)r - Лучше лишиться жизни, чем доброго имени (Л), Лучше смерть славная, чем жизнь позорная (Л)

• Death and the grave make no distinction of persons - Смерть не разбирает чина (C)

• Death combs us all with the same comb - Смерть не разбирает чина (С), У смерти все равны (У)

• Death comes to us all - Все там будем (B), От смерти не уйдешь (O)

• Death defies the doctor - От смерти зелья нет (O)

• Death devours lambs as well as sheep - Смерть не разбирает чина (C)

• Death does not blow a trumpet - Смерть не спросит, придет да скосит (C)

• Death has no calendar - Смерть не спросит, придет да скосит (C)

• Death is a black camel which kneels at every man's gate - От смерти не уйдешь (O)

• Death is a great leveler - Жил - полковник, помер - покойник (Ж), И пономарь, и владыка в земле равны (H), У смерти все равны (У)

• Death is but death, and all in time shall die - От смерти не уйдешь (0)

• Death is deaf and will hear no denial - От смерти не уйдешь (O)

• Death is no respecter of persons - Смерть не разбирает чина (C)

• Death is the grand leveler - Жил - полковник, помер - покойник (Ж), И пономарь, и владыка в земле равны (H), У смерти все равны (У)

• Death keeps no calendar - Смерть не спросит, придет да скосит (C)

• Death observes no ceremony - Смерть не спросит, придет да скосит (C)

• Death pays all debts - После смерти взятки гладки (П), Смерть платит все долги (C)

• Death quits all scores - После смерти взятки гладки (П), Смерть платит все долги (C)

• Death squares all accounts - После смерти взятки гладки (П), Смерть платит все долги (C)

• Death takes all - От смерти не уйдешь (O)

• Death takes no denial - На смерть поруки нет (H), От смерти не уйдешь (O)

• Death waits for no one - Смерть не спросит, придет да скосит (C)

• Death when it comes will have no denial - Смерть не спросит, придет да скосит (C)

• Good life makes a good death (A) - Как жил, так и умер (K)

• It may be fun for you, but it is death to the frog - Кошке игрушки, а мышке слезки (K), Тебе смешно, а мне к сердцу дошло (T)

• Men fear death as children do going in the dark - Живой смерти не ищет (Ж)

• Near the death he stands that stands near the crown - Близ царя - близ смерти (Б)

• Nothing is so sure as death - От смерти не уйдешь (O)

• Such a life, such a death - Как жил, так и умер (K)

• There is a remedy for all dolours (things) but death - Кроме смерти от всего вылечишься (K), От смерти зелья нет (O)

• There is nothing so certain as death and nothing so uncertain as the hour of death - Смерть не спросит, придет да скосит (C)

• There is no way of knowing when death will come; it just does - Смерть не спросит, придет да скосит (C)

• This may be play to you, 'tis death to us - Кошке игрушки, а мышке слезки (K), Одному потеха, а другому не до смеха (O)

• When death knocks at your door, you must answer it - От смерти не уйдешь (O)

сім'я, родина, подружжя ВН-СГ; хоранда ӧльд'ен сора о хайтый після того, як помер чоловік, вона повернулася К; дружина, чоловік; хорандам ӧльдӱ моє подружжя померло, мій чоловік помер ВН; тайфахоранда родина, сімейство СБЧ.

Ніцше, Фридрих Вільгельм (1844, Рекен, Пруссія - 1900) - нім. філософ. Закінчив Ляйпцизький ун-т; проф. класичної філології у Базельському ун-ті (1869 - 1879). Погіршення стану здоров'я спричинилося до того, що Н., залишивши посаду проф., переїхав до Італії і Швейцарії, де протягом 10 років жив самітником, займаючись творчою працею. Через різке загострення психічної хвороби у 1889 р. його було допроваджено до психіатричної лікарні, де він і помер. Ранні захоплення романтизмом приводять Н. до музики Вагнера та філософії Шопенгауера. В часи романтичних пошуків генія - як виразника трагічно-художнього творення культури - Н. виходить з Античності як вузла, яким пов'язана й сучасна культура. Геній уявляється йому "центром" входження у буття, здатним створювати естетично виправдані його феномени. В першій праці Н. "Народження трагедії" (1872) феномен античної культури постає у двоїстості аполлонівського та діонісійського начал. Аполлон очолює царину довершених образів: світла, розумності та краси, а Діоніс - несталих: хаосу, шаленства й руйнації Г. рецька культура постає як арена боротьби цих принципів, являючи історичну зміну епох. Кардинальна зміна аполлонівсько-діонісійського взаємовідношення в культурі відбувається завдяки переорієнтації принципу індивідуації з художньої інтуїції на морально-логічний дискурс. Означені філософські інтенції Н. знаходить у Сократа, називаючи його першим декадентом в західній історії С. воє головне завдання Н. вбачає у з'ясуванні причин переваги раціональних чинників життя над інстинктивними, здійснюючи філософський задум "переоцінки цінностей". Для розуму основу єдності світу являє собою Абсолют - як умова існування цінностей. Саме Бог перетворює цінності на вічні інстанції. Ідея "смерті Бога" звільняє людину з полону цієї хибної свідомості ("Весела наука", 1882). Історичний процес втрати влади надчуттєвого над сущим (християнство, мораль, філософська істина) Н. називає нігілізмом, підсумовуючи це ємкою фразою: "Бог помер". Під поняттям "Бог" розуміються всі номінації надчуттєвого: ідеали, норми, принципи, цілі, цінності тощо, за допомогою яких суще набуває сенсу. Воля людини побачити "знецінений" світ дає їй змогу поєднати прагнення власної та світової волі. Якщо історична форма декадансу, за Н., починається з Сократа, то Платон продовжив творення ідеї "істинного світу", за якою стоять "примари" добра, справедливості, краси, що вже не причетні до життя. "Істинний світ" християнства розкривається перед людиною тільки в результаті каяття, яке виражається в аскезі й провині за прояв людських життєвих імпульсів. Шлях трансформації "істинного світу" продовжує філософія Канта, де постулюється поняття "ноуменального світу", підтверджуючи належність морального імперативу. Моральний дискурс породжує нові форми утопізму (соціалізм, анархія), які поширюють ентропію власного безсилля, а за проголошенням ідеалів свободи ховається воля до заперечення життя. Ключовим поняттям рушійної сили в структуруванні цінностей моралі є Ressentiment (франц. злопам'ятство). Воно характеризує атмосферу ворожості, ненависті та почуття безсилля, що виникають внаслідок невідповідності між внутрішніми домаганнями і фактичним становищем людини в суспільстві. Згідно з Н., сучасна людина - це "перехід і загибель", тому образ "надлюдини" розглядається як символ довершеності культури та породження нових людських перспектив. "Надлюдина" - це представник нової аристократії духу, що протистоїть не злій людині, а ницій та кволій. Вона формується в результаті вдосконалення, розвитку й відбору сильної породи. Цей відбір відбувається на підставі здатності до самозречення та самотворення, сприйняття трагедійності буття у коловороті "вічного повернення" й бажання сягнути недозволеного. "Надлюдина" - результат культурно-духовного вдосконалення; біологічний тип, що перевершує сучасну людину з її інтелектуально-моральними якостями, які спричиняють появу песимізму й нігілізму. Мораль сама була зброєю проти самої себе, породивши самонедовіру й песимізм як реакцію на занепад життєвих інстинктів. Утворивши два способи світосприйняття (покірливе скніння в тенетах моралі та агресивне подолання негативних оцінок), песимізм переходить у фазу нігілізму. Нігілізм - це патологічний проміжний стан, який бачить цінність там, де їй не відповідає жодна реальність. За Н., сучасність просякнута неповними формами нігілізму - це декаданс без переосмислення цінностей; подолання цього стану вбачається в інтегральному принципі сущого - "волі до влади", що втілює постійне самоуповноваження природних сил до зростання усіх форм життя. Н. як філософ створив нову парадигму культурно-філософської орієнтації й заклав основи філософії життя.

[br]

Осн. тв.: "Народження трагедії з духу музики" (1872); "Людське, надто людське" (1878); "Весела наука" (1882); "По той бік добра і зла" (1886); "Генеалогія моралі" (1887); "Так казав Заратустра" (1883 - 1891); "Жадання влади: досвід переоцінки всіх цінностей" (1887); "Антихристиянин" (1888).

X задаст шику = X will live (do sth.) in (high (grand)) style

сил. помер конуса Зегера (имеющий установленную температуру падения)

I

• ПОД НОЖ пойти, пустить что

[PrepP; Invar; subj-compl with copula (subj: a noun denoting printed materials)]

=====

⇒ (to be, have sth.) destroyed:

- pulped;

- reduced to pulp.

     ♦ Это была борьба наследников, а пострадали люди и книга Ахматовой, которая пошла под нож (Мандельштам 2). It was all part of a struggle between the heirs to the throne, and people were sacrificed to it, as was Akhmatova's book-which was pulped (2a).

II

• ПОД НОЖОМ умереть, лежать, быть; ПОД НОЖ ложиться, лечь

[PrepP; these forms only ; adv or subj-compl with copula (subj: human)]

=====

⇒ (to die) during surgery, (to be) in surgery etc:

- (die <be, go etc>) under the (s.o.'s) knife.

     ♦ "Вы изволите быть недовольным, что вас превратили в человека?.. Вы, может быть, предпочитаете снова бегать по помойкам?.." - "Да что вы всё попрекаете - помойка, помойка. Я свой кусок хлеба добывал. А если бы я у вас помер под ножом? Вы что на это выразите, товарищ?" (Булгаков 11). "Is it your pleasure to complain because you have been transformed into a man?...Perhaps you prefer to root around in garbage bins again?..." "Why are you throwing it up all the time - garbage and garbage. I came by my piece of bread honestly. And if I'd died under your knife? What will you say to that, comrade?" (11a).

• ПОД НОЖОМ умереть, лежать, быть; ПОД НОЖ ложиться, лечь

[PrepP; these forms only ; adv or subj-compl with copula (subj: human)]

=====

⇒ (to die) during surgery, (to be) in surgery etc:

- (die <be, go etc>) under the (s.o.'s) knife.

     ♦ "Вы изволите быть недовольным, что вас превратили в человека?.. Вы, может быть, предпочитаете снова бегать по помойкам?.." - "Да что вы всё попрекаете - помойка, помойка. Я свой кусок хлеба добывал. А если бы я у вас помер под ножом? Вы что на это выразите, товарищ?" (Булгаков 11). "Is it your pleasure to complain because you have been transformed into a man?...Perhaps you prefer to root around in garbage bins again?..." "Why are you throwing it up all the time - garbage and garbage. I came by my piece of bread honestly. And if I'd died under your knife? What will you say to that, comrade?" (11a).